Зимостійкість та декоративність таволг у Харківській області

ЗИМОСТІЙКІСТЬ ТА ДЕКОРАТИВНІСТЬ ТАВОЛГ (SPIRAEA L.) У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ Мажула О. С., канд. с.-г. наук Глазунова О. Ю., лаборант кафедра лісівництва Рід таволга (Spirae L.), підродини Spiraeoideae Focke, родини Rosaceae Juss. налічує близько 100 видів, що поширені в помірному та субтропічному кліматі Північної півкулі. Приблизно стільки ж налічується гібридів, культиварів та форм, кількість яких постійно зростає. Найбільша колекція таволг в Україні знаходиться у Києві в Ботанічному саду ім. акад. О. В. Фоміна (Бонюк З. Р., 2007). За даними цього автора у Києві інтродуковані 126 представників роду, з них 64 віді, решта – внутрішньовидові таксони. У 2004-2005 роках нами було розмножено та висаджено у Харківській області 27 різновидностей таволг, з них: 15 видів, 4 форми та 8 культиварів (табл.). Спостереження проведені протягом 9-ти років дозволили виділити найбільш зимостійкі та декоративні таксони в умовах Лівобережного лісостепу України. Зимостійкість таволг визначалась за 8 бальною шкалою С. Соколова (1958), декоративність - за 4 бальною Н.В. Котелової і Н.С. Гречко (1969). Більшість випробуваних таволг малі високу зимостійкість (І бал – 17 таксонів). 7 таволг у критичні рокі малі зимостійкість нижчу, ніж у Києві (Бонюк З. Р., 2007). Три найбільш незимостійких видів (S.cantoniensis Lour. f. plena, S. prunifolia f. plena Schneid, S. thunbergii Sieb) показали меншу зимостійкість, ніж у Києві в усі роки досліджень, хоча після більш м'яких зим були дуже декоративними. Особливо декоративними та зимостійкими виявились наступні таксони з весняноквітучих: S. x cinerea "Grefsheim", S. nipponica Maxim., S. ferganensis Pojark.та S. x vanhouttei (Briot) Zab., з літньоквітучих: сорти S. × bumalda Burv. - `Goldflame`, `Anthoni waterer`, `Crispa`, 'Shirobanа` та S. japonica L. - 'Golden princes','Gold mound', а також - S. japonica f. macrophylla Zab.   Таблиця Характеристика таволг (Spirae L.), інтродукованих у Харківській області. Віді, гібриди, форми та культивари таволг Висота, м Форма та колір листя Тип суцвіття та колір квітів Декору-тивність Зимостій-кість
1 2 3 4 5 6
Весняноквітучі таволги
S. x vanhouttei (Briot) Zab. До 2 Оберненояйцевидне, зубчасте, до 3,5 см довжини. Зверху темно-зелене, знизу – з синім відтінком, восени – фіолетово червоно бордове. Плоскі багатоквіткові щитки-парасольки на кінцях облистяних гілочок, квіти білі. ІУ І
S. nipponica Maxim. 1,5-2 Від округло-овальної до обернено-яйцевидного, довж. 4-4,5 див. Темно-зелене. Багатоквіткові щитки до 3-5 см в діаметрі. Квіти - жовтувато - білі. ІУ І
S. cantoniensis Lour. f. plena 1,5 Ромбічно-продовгувате, 3-5,5 см довж. Зверху темно-зелене, знизу – світло синювато-зелене. Густі щитки на кінцях облистяних пагонів, 2-5 см довжиною. Квіти білі, махрові. III Y(УІІІ)
S. x cinerea Zab. До 2 Ланцетне, загострене з обох кінців, 2,5-3,5 см довж. Зверху – сіро-зелене, сіро-повстяне. Прості щитки, розміщені по всьому пагону, до 2 см довжиною. Квіти білі. III І
S. x cinerea "Grefsheim" До 2 Ланцетне, загострене з обох кінців, 2,5-3,5 см довж. Зверху – сіро-зелене, сіро-повстяне Дуже рясні, багатоквіткові щитки-парасольки на кінцях облистяних гілочок, квіти білі. ІУ І
S. prunifolia f. plena Schneid   До 2 Від яйцевидно-продовгуватих до еліптично-продовгуватих, загострене з кінців, 3-4,5 см довж. Блискуче, темно-зелене. 3-6 квіткові сидячі парасольки. Квіти білі, махрові. III ІІІ(УІІІ)
S. media Fr. Schmidt До 2 Від продовгувато-ланцетне, 4-5,5 см довж. Зверху – зелене, знизу світліше. Багатоквіткові прості щитки на кінцях облистяних гілочок, 3-8 см довж.. Квіти білі. III І
S. thunbergii Sieb до1,5 Лінійно-ланцетне, 3-4 см довж. Зелене влітку, помаранчево-шарлахове – восени. 3-5 квіткові сидячі парасольки. Квіти білі ІУ ІІ(ІУ)
S. ferganensis Pojark. До 2 Продовгувато-еліптичне, 2-7 см довж. 6-12 квіткові щитовидні розміщені на кінцях облистяних гілочок. Квіти білі ІУ І
S. trilobata L.   До 1,5 Від ромбічно-яйцевидного до майже круглого, 3-лопасне, зубчасте, 2,5-3 см довж. Прості щитки 2-3 см в діаметрі III І
Літньоквітучі таволги
S. × billiardii (Dipp.) Herinq До 2 Від широко-ланцетного до продовгувато - еліптичного, 10 см довж. Вузькі, густі, пірамідальні волоті, 10-20 см довж. Квіти рожеві. III І
S. × bumalda Burv. До 1 Яйцевидно-ланцетне гостро-двічіпильчате, 5-8 см дв. Одиночні, кінцеві щитовидні волоті. Квіти рожеві III І
S. × bumalda Burv. `Goldflame` 0,8 При розпусканні бронзово-помаранчеві, потім - золотисті, влітку - зеленувато-жовті, восени – мідно-помаранчеві. Щитовидні суцвіття. Квіти білі-рожеві. ІУ І
S. х bumalda `Anthoni waterer 0,8 Вузько-ланцетне, до 8 см довжиною, темно-зелене (при розпусканні червонувате) Великі щитовидні волоті до 15 см в діаметрі. Квіти карміново-рожеві. ІУ І (ІІІ)
S. х bumalda `Crispa` 0,8 При розпусканні винно-червоного, потім – зелене, з хвилясто-розсіченим край Великі щитовидні волоті до 15 см в діаметрі. Квіти карміново-рожеві. ІУ І (ІІІ)
S. fritschiana Schneid. 0,8 Еліптичне. 3-8 см довж., знизу опушене, гостро двічі-пильчасте. Кінцеві щитовидні суцвіття 3,5-8 см в діаметрі. Квіти білі, в бутонах – рожеві. III І
S. japonica L.   1,5 Продовгувато-яйцевидне чи еліптичне, 9-11см довж. Кінцеві щитовидні волоті. Квіти від світло - до темно-рожевих III І (ІІІ)
S. japonica f. macrophylla Zab. 1,3 Велике до 20 см довж., пухирчате, зморщене, весною і восени - червоне, влітку зелено-жовте Кінцеві щитовидні суцвіття. Квіти рожеві. ІУ І (ІІІ)
S. japonica f. Plena 1,0 Продовгувато-яйцевидне глибоко - пильчасте, до 5-7 см, матово-зелене. Густе, випукле щитовидне суцвіття. Квіти рожеві, махрові. III І (ІІІ)
S.  japonica 'Golden princes‘ 1,0 Овально-загострене, 6-7см довж., золотисте протягом всього вегетаційного сезону, особливо на сонці. Кінцеві щитовидні суцвіття 3-4 см в діаметрі. Квіти рожеві. ІY І
S.  japonica 'Gold mound‘ 0,3 Продовгувате, яскраво  - золотисте протягом всього вегетаційного сезону. Кінцеві щитовидні суцвіття. Квіти рожеві ІY І
S.  japonica 'Little princes‘ 0,6 Еліптичне, темно-зелене. Кінцеві щитовидні суцвіття до 3 - 4 см в діаметрі. Квіти рожеві. III І
S. japonica L. 'Shirobanа` 0,8 Вузько-ланцетне, темно-зелене до 2 см довж. Щитовидні суцвіття. У одному щитку білі та рожеві квіти. ІY І (ІІІ)
S. latifolia (Ait.)Borkh. До 2 Велике до 7 см довж., зверху - зелене, знизу - сизувате Широко-пірамідальні волоті до 17 см довжиною. Квіти світло-рожеві. III І
S. microgyna Nakai   1,0 Яйцевидне, до 5 см, матово-зелене. Влітку густота розміщення листя на кущі невелика. Великі кінцеві щитовидні суцвіття. Квіти блідо-рожево - білі. II І
S. × pumilionum Zab   0,3 Продовгувато-эліптичне, загострене на кінці, до 1- 3 см дв., зверху – зелене, знизу–сіро-опушене Щитовидні волоті до 5 см в діаметрі, квіти білі. III І
S. salicifolia L.   До 2 Видовжено-ланцетне, з загостренною кінцівкою, 4-10 см довж. Циліндричні чи пірамідальні волоті, від 1,5 до 12 см дв. Квіти рожеві III І (ІІ)